Календар Вінчань на 2024 рік. Кому можна і кому не можна вінчатися у Церкві.

Обряд вінчання є не лише красивою та давньою традицією, а й відповідальним кроком на шляху до створення міцної та щасливої родини. Іноді до цього важливого кроку, пара приходить через роки, тільки тоді, коли люди остаточно переконалися у своїх почуттях і намірі прожити разом все життя.

Якщо Ви зайшли на сторінку, тому що вже зважилися на цей серйозний крок і плануєте провести обряд вінчання у 2024 році, перше, що слід Вам зробити – правильно вибрати дату, і в цьому Вам допоможе моя стаття.
Як Вам, певно, відомо, існують певні дні для проведення вінчання в церкві. Для зручності я склав для Вас календар вінчання на 2024 рік. З календаря вінчання 2024 року Ви дізнаєтеся, в які дні згідно з канонами Православної Церкви можна проводити обряд вінчання, а в які ні. Сподіваюся, він буде корисним! Крім цього, у статті Ви знайдете чітку інформацію щодо того, кому можна і кому не можна вінчатися в Церкві.

Крім цього, якщо Вам потрібний фотограф – обов’язково відвідайте розділ: весільне фото

Кому можна вінчатися у Церкві:
1. Основні вимоги для молодят – бути членами Церкви (бути хрещеними людьми, носити хрестик);
Важлива умова визнання дійсності церковного шлюбу — єдність релігії.

2. Мати свідоцтво із РАГСА про державну реєстрацію шлюбу. Цей пункт пояснюється дуже просто – РАГС не розпише людей, які вже одружені та не мають офіційного розлучення. Крім цього, РАГС не розпише людей, які не здатні до шлюбу (божевільних, хворих), людей, які перебувають у близькій спорідненості, людей, які не досягли шлюбного віку, які насильно примушуються до шлюбу. Від себе зазначу, наявність свідоцтва про реєстрацію для увінчаних – вимушений захід. Від частини це вимога нав’язується церкви державними органами. За часів наших дідів досить багато обвінчаних пар були без офіційного паперу, а деякі пари примудряються повінчатися без державного свідоцтва і зараз (наприклад, якщо батюшка Вас дуже добре знає, а розпис у РАГСі Ви плануєте після вінчання)

Кому не можна вінчатись у Церкві:
1. Людям, які перебувають у шлюбі більш ніж 3 рази. У церкві нормою вважається вперше. Вдруге вінчають у Церкві несхвально і допускають другий шлюб з поблажливістю до людських недуг (сам обряд при цьому дещо змінюється, наприклад, не одягаються вінці). Втретє вінчають у виняткових випадках, якщо причина на те поважна і людина покаялася. Вчетверте не повінчують нікого – навіть удовство після третього шлюбу не дає права здійснити вінчання вчетверте. Державна реєстрація в цьому випадку не має такого обмеження – і може зареєструвати хоч шостий чи сьомий шлюб;
2. Духовним особам, тобто. тим, хто прийняв священний сан. Укладання шлюбу можливе лише до посвяти у священний сан. Священик може мати лише одну дружину, якщо це одружений священик. У монаха зовсім не може бути дружини через дані обітниці. Порушення цього правила – загрожує позбавленням священного сану;
3. Чоловікам і черницям після принесення ними обітниць також не можна вінчатися в Церкві;
4. Винним у розірванні попереднього шлюбу. Наприклад, винний у зраді, через який розірвано перший шлюб, не може вступати у новий шлюб;
5. Тим, хто не потрапляє до певних вікових меж. На даний момент нижньою віковою межею для здійснення вінчання слід вважати настання цивільного повноліття (вік, у якому дозволено укладання шлюбу в РАГСі). У церковному шлюбному праві встановлено і верхню межу для одруження: для чоловіків — 70 років, для жінок — 60 років;
6. Перешкодою до шлюбу є відсутність згоди на нього з боку батьків нареченого або нареченої. Цей вид перешкоди слід розглядати лише в тому випадку, якщо батьки майбутнього подружжя є православними християнами. Діти православних батьків що неспроможні одружуватися свавільно, без згоди батьків;
Коли отримання благословення батьків неможливе через їхню невіру, варто просити благословення єпископа на укладення церковного шлюбу без дозволу батьків. Єпископ має право благословити шлюб, і якщо батьки не погоджуються на шлюб дітей з незаконних причин.

Дні, в які Церква вчиняє або не вчиняє Таїнство Вінчання:

Дни, в которые Церковь совершает Таинство Венчания Дні, в які Церква не вчиняє Таїнство Вінчання
Дни, в которые Церковь не совершает Таинство Венчания Дні, в які Церква вчиняє Таїнство Вінчання

УВАГА!!! Календар вінчання 2024 створений у довідкових цілях і може містити ненавмисні неточності, крім цього він не враховує храмові свята конкретної церкви (у різних храмах – це різні дати), перш ніж обирати дату остаточно – порадьтеся з Вашим священиком! Якщо Ви помітили помилку або помилку в статті – будь ласка, повідомте мені про це поштою: mail@prostophoto.kiev.ua

Найвдалішим днем для таїнства Вінчання вважається 1-а Неділя після Великодня, яка в народі називається Червоною гіркою, у 2024 році цей день випадає на 12 травня

Загальні пояснення:

Таїнство Вінчання не відбувається:

• у вівторок та четвер – протягом усього року;

• у суботу – протягом усього року;

• напередодні двонадесятих, храмових та великих свят (дивіться нижче перелік та дати всіх цих свят у 2024 році);

• під час Великого, Петрова, Успенського та Різдвяного постів (дивіться нижче церковні багатоденні пости у 2024 році);

• протягом Святок, з 7 січня по 18 січня;

• у Тиждень м’ясопустний, протягом сирного тижня (Масляниці) і Тиждень сиропустний; протягом Великоднього (Світлого) тижня;

• у дні (і напередодні) Усікнення глави Іоанна Предтечі – 11 вересня та Воздвиження Хреста Господнього – 27 вересня;

• також Таїнство Вінчання не відбувається напередодні престольних храмових свят (у кожному храмі свої престольні свята).

Свята:

Двонадесяті, не перехідні свята:

• 7 січня – Різдво Христове;

• 19 січня – Хрещення Господнє (Богоявлення);

• 15 лютого – Стрітення Господнє;

• 7 квітня – Благовіщення Пресвятої Богородиці;

• 19 серпня – Преображення Господнє;

• 28 серпня – Успіння Пресвятої Богородиці;

• 21 вересня – Різдво Пресвятої Богородиці;

• 27 вересня – Воздвиження Хреста Господнього;

• 4 грудня – Введення в храм Пресвятої Богородиці.

Двонадесяті перехідні свята для 2024 року:

• 4 травня– Великдень – Світле Христове Воскресіння (дата для 2024 року);

• 28 квітня – Вхід Господній в Єрусалим/Вербну Неділю (дата для 2024 року);

• 13 червня – Вознесіння Господнє (дата для 2024 року);

• 4 червня – День Святої Трійці. П’ятидесятниця (дата для 2024 року).

Великі церковні свята:

• 14 січня – Обрізання Господнє;

• 7 липня – Різдво Іоанна Предтечі;

• 12 липня – Святих апостолів Петра та Павла;

• 11 вересня – Усікнення глави Іоанна Предтечі;

• 14 жовтня – Покров Пресвятої Богородиці.

Церковні багатоденні пости у 2024 році:

• 28 листопада 2023 року – 6 січня 2024 року – Різдвяний піст (Філіппов піст);

• 18 березня – 4 травня 2024 року – Великий піст;

• 1 липня– 11 липня 2024 року – Петрів піст (або Апостольський піст);

• 14 – 27 серпня 2024 року – Успенський пост;

• 28 листопада 2024 року – 6 січня 2025 року – Різдвяний піст (Філіппов піст);

Суцільні седмиці в 2024 році:

Седмиця – тиждень із понеділка по неділю. У ці дні відсутність посту у середу та п’ятницю. Суцільних седмиць п’ять:

• Святки – з 7 січня до 17 січня 2024р.;

• Митаря та Фарисея – починається за 2 тижні до Великого Посту з 26 лютого до 3 березня 2024р.;

• Сирна (масляна) – тиждень перед Великим Постом (без м’яса) з 11 березня до 17 березня 2024р.;

• Пасхальна (Світла) – тиждень після Великодня з 5 травня по 12 травня 2024р.;

• Троїцька – тиждень після Трійці з 24 червня по 30 червня 2024р.

Церковні одноденні пости, дні в які також не одружуються:

• 18 січня – Хрещенський святвечір (Навечір’я Богоявлення)

• 11 вересня – Усікнення глави Іоанна Предтечі

• 27 вересня – Воздвиження Хреста Господнього

Чому не вінчають у піст?

Це пояснюється тим, що під час посту віруючим людям належить відвідувати богослужіння, а не влаштовувати шлюбний бенкет. Раніше шлюбом називали лише весілля, а саме слово «шлюб» походить від слов’янського слова «брашно», що в перекладі означає «бенкет» або «їжа». Піст – це час помірності, зокрема і подружнього. Не можна під час посту відвідувати розважальні місця – людина повинна морально очиститися за цей час. Якщо подивитися на календар вінчання, то в році більше днів, коли не вінчають, ніж днів, коли вінчання дозволено.
Напередодні вінчання православні християни повинні дотримуватися посту, перед таїнством слід також відвідати літургію, сповідатися і причаститися.

Забобони, прикмети. Забобони щодо вибору дати вінчання.

Пережитки язичництва дають про себе знати і до цього дня, виявляючись усілякими небилицями та всілякими забобонами. Саме слово «забобона» (утворено від «сує»» – даремно і «віра», буквально перекладатися як «марне вірування») – забобон, що є вірою в будь-які потойбічні сили. Існує, наприклад, забобони, що кільце, що випадково впало під час вінчання або погасла вінчальна свічка, віщує нещастя: розлучення або ранню смерть одного з подружжя. Поширена також і забобони, що той із молодят, хто першим вступить на розстелений рушник, буде главою сім’ї.
Поширені забобони і про те, що не можна вінчатись у травні, а від старшого покоління навіть у Києві (не кажучи вже про села або передмістя) часто доводиться чути «потім будете все життя маятися» і т.д.
Загалом щодо дати весілля забобонів дуже багато. Наприклад, загальна кількість весіль у високосний рік – помітно падає, і пов’язано це виключно із забобонами. Поточний 2024 рік є високосним і багато хто чомусь вважає, що одружуватися або вінчатися в такому році не бажано. Проте рік після високосного у нас в народі називають роком Чорної вдови, а потім 2026 – роком Чорного вдівця (а значить знову таки не благополучним для шлюбу) . Отже, ми маємо дивну ситуацію, – в якій цілих три роки з чотирьох з незрозумілих причин вважаються невдалими. Ось, що каже церква на цю тему: ««високосний рік» є календарним, необхідним для обчислення точних астрономічних дат. Тому люди, які вважають високосний рік невдалим для будь-яких справ і починань (наприклад – шлюб), впадають у гріх, бо забобони якраз і полягає в тому, що природним предметам приписується надприродне значення. «Диявол, намагаючись відхилити нас від подвигів чесноти та придушити душевну ревнощі, навчив людей щастя та нещастя приписувати дням»» (Святитель Іоанн Золотоуст)
Подібні вигадки та забобони не повинні хвилювати віруючої людини. А якщо Ви йдете на такий крок як Вінчання – Ви маєте бути віруючими людьми. До таких випадковостей як падіння кільця або згасання свічки потрібно ставитися саме як до випадковостей.

Що треба принести з собою на Вінчання, що продумати попередньо?

Отже, Ви обрали день і призначили зручний для Вас час. Попередньо Вам буде необхідно підготувати:

  1. Пляшка червоного вина (Кагор);
    2. Маленький коровай або хліб (залишається в Церкві), не у всіх храмах це обов’язковий пункт;
    3. 2 свічки, 5 рушників (вінчальний набір);
    4. 4 носові хусточки (дві – свідкам тримати вінці і дві – молодятам тримати свічки);
    5. пара ікон: Спаситель і Божа Матір
    6. Кільця (як символ вічності шлюбних зв’язків)

Кільця Ви віддасте священикові або його помічникам, і вони будуть освітлені на престолі. Рушники Ви віддаєте перед вінчанням помічникам. З 5-ти рушників – один має бути великий, його розстелять Вам під ноги при скоєнні обряду. На один кладеться коровай або хліб, ще два накидають на ікони, з якими Ви виходитимете з храму, і останній рушник буде використаний для зв’язування Ваших рук під час Таїнства.
Ви повинні розуміти, що не в кожному храмі можна купити гарні вінчальні свічки та рушники для них. Заздалегідь подбайте про це, їх можна придбати у великих храмах чи православних магазинах. Нині продають уже готові, укомплектовані вінчальні набори, хоча насправді для обряду підійдуть і звичайні церковні свічки. Вся видима краса – потрібна тільки для Вас і не впливає на кількість благодаті, яку Ви отримаєте. Найголовніше під час вінчання – Ваша молитва.
Пишність храмового оздоблення – розписи на стінах, ікони, професійний хор і дзвін по завершенню – все це потрібно для створення свята, як власне і весільний фотограф, який за Вашим бажанням все це красиво відніме. Від себе ще додам – що на фото або відеозйомку вінчання потрібно брати благословення, запитавши попередньо дозвіл у батюшки, який вінчатиме Вас. Зйомку не забороняють, але фотограф/оператор повинен бути непомітним під час вінчання та не повинен заважати нікому із присутніх. Я, наприклад, вчасно зйомки вінчання не використовую спалаху і знімаю тільки понад світлосильні об’єктиви і відкриті діафрагми. Замовляючи послуги фото на весілля – пам’ятайте що Вінчання – це в першу чергу таїнсвто, а не фотосесія – і Ваш фотограф повинен бути професіоналом.

Як відбувається сам обряд вінчання?

Зараз повсюдно таїнство вінчання починається із заручення. Заручення відбувається ближче до входу і лише після нього пара заходить до центру храму. Під час заручення священик дає в руки дві запалені свічки – символ радості, тепла і чистоти. Після цього він надягає кільця, перше одягає нареченому, потім друге – нареченій, і тричі (в образ Святої Трійці) змінює кільця на їхніх руках.
Після того як молода пара входить до храму – священик запитує чи з доброї волі і бажання відбувається шлюб. Далі вимовляються три молитви, у яких випитується благословення Боже на одружених. Потім виносяться вінці (які в народі називають корони, тому що вони завжди прикрашені подібно до коронів) – і покладаються над головами молодих. Вінець – це образ вінця Царства Небесного, а це символ мучеництва. Життя не буває безхмарним і простим і для того, щоб прожити його разом до кінця потрібно мати терпіння, порівнянне тільки з терпінням мучеників. У деяких храмах свідки не тримають вінці над головами, їх надягають на голови. Головний момент вінчання відбувається, коли священик тричі благословляє молодят словами: «Господи Боже наш, Славою і Честю вінчай я». подружжя має ділити до кінця своїх днів). Священик у три прийоми дає випити з чаші нареченій та нареченому. Потім він пов’язує їхні руки рушником і тричі обводить навколо столика з іконами, під спів весільного хору. Коло – символ вічності та нерозривності, адже таїнство здійснено назавжди. Хід слідом за священиком є образом служіння Церкви.
Під кінець – священик дає молодим поцілувати хрест, ікони, а потім вручає їм ікони в руки і каже невелику проповідь-настанову. Після настанови молоді можуть поцілуватися, а рідні та близькі, які прийшли – підійти та привітати молоду християнську родину.
Розірвати церковний шлюб може лише правлячий архієрей єпархії (області), де відбувалося вінчання, і лише у разі зради одного з подружжя або з іншої серйозної причини (наприклад, смерть одного з подружжя). «Що Бог поєднував, того людина нехай не розлучає»